- довірений
- (наділений чиєюсь довірою), наближений
Словник синонімів української мови. 2014.
довірений
Смотреть что такое "довірений" в других словарях:
довірений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
довірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2) у знач. прикм. Наділений чиїм небудь довір ям. || у знач. ім. дові/рений, ного, ч. Той, хто користується чиїм небудь довір ям і діє за його дорученням. •• Дові/рена осо/ба а) у період виборчих… … Український тлумачний словник
звірений — 1 дієприкметник довірений звірений 2 дієприкметник зіставлений … Орфографічний словник української мови
повірений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до повірити II. || пові/рено, безос. присудк. сл. 2) у знач. ім. пові/рений, ного, ч., пові/рена, ної, ж. Людина, яка користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін. 3) у знач. ім.… … Український тлумачний словник
прибічний — а, е, заст. Наближений, довірений … Український тлумачний словник
прокурист — а, ч. В деяких країнах – довірений торгового підприємства, який має широкі повноваження на здійснення різних угод … Український тлумачний словник
надійний — 1) (про людину який викликає повне довір я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі) Пор. благонадійний 2) (про місце,… … Словник синонімів української мови
Свинцово-цинковая промышленность — (a. zinc lead industry; н. Blei Zink Industrie; ф. industrie du plomb et du zinc; и. industrie de plomo y cinc) подотрасль цветной металлургии, объединяющая предприятия по добыче, переработке свинцово цинковых руд, получению металлич.… … Геологическая энциклопедия
Армянская Советская Социалистическая Республика — (Aйкакан Cоветакан Cоциалистакан Aнрапетутюн), Армения, расположена на Ю. Закавказья. Ha C. граничит c Груз. CCP, на B. c Aзерб. CCP, на Ю. c Ираном, на З. c Tурцией. Пл. 29,8 тыс. км2. Hac. 3222 тыс. чел. (1983, перепись). Cтолица Eреван … Геологическая энциклопедия
повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля … Український тлумачний словник
